Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Публицистика : Притча Иисуса о неверном управителе - Михаил Пушкарский Толкование притчи не требует скрупулезной и абсолютной образной привязки. Приоритет отдаётся пониманию духовной сути. Так, например, если под хозяином имения вначале подразумевался Бог, то позже, где говорилось о сынах века сего, это сравнение уже не имеет необходимости. Здесь хозяин может по буквальному смыслу оставаться теперь снова человеком (сыном века сего) и включаться в сообраз следующей духовной мысли.
Более ясно видно на «богатстве неправедном», что образ часто заключает в себе лишь определённый смысл. Необходимо, также, в обычном общении понимать высказанную мысль в том смысле, в каком её хотят выразить.
